Чемпіонат Європи з футболу 2012. Футбол чемпіонати країн європи
 | |
| Команд | 53 (кваліфікація)(у фінальній частині: 24) |
| Господар(і) турніру |  Франція |
| Місця проведення | 10 стадіонів (у 10 містах) |
| Час проведення | 10 червня – 10 липня 2016 (фінальна частина)вересень 2014 – листопад 2015 (кваліфікація) |
Чемпіон  |  Португалія (1-й титул) |
2-е місце  | Франція |
| Зіграно матчів | 51 |
| Забито м’ячів | 108 (2,12 за матч) |
| Кількість глядачів | 2 351 435(47 029 у середньому) |
| Найкращий бомбардир | Антуан Грізманн(6 голів) |
| Найкращий гравець | Антуан Грізманн |
uk.wikipedia.org
Чемпіонат Європи з футболу 2012
Квітковий логотип чемпіонату у Львові 
Козенята одягнені у символіку Євро-2012 на ратуші у Познані 
Годинник у Львові, який вів зворотний відлік до відкриття Євро-2012. 
«Дякуємо, Харків!» — подяка місту за гостинність від нідерландських вболівальників. Чемпіонат Європи з футболу 2012 року (пол. Mistrzostwa Europy w Piłce Nożnej 2012; офіційно УЄФА Євро 2012; UEFA EURO 2012™ Poland-Ukraine) — 14-й чемпіонат Європи, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.
У турнірі взяли участь 16 збірних команд з країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим в її історії.
Матчі чемпіонату проходили на восьми стадіонах: чотирьох у Польщі та чотирьох в Україні. Відкриття чемпіонату відбулося 8 червня на Національному стадіоні у Варшаві, де в першому матчі зіграли збірні Польщі та Греції. Фінальний матч пройшов 1 липня на НСК «Олімпійському» в Києві.
Гасло чемпіонату — «Творимо історію разом» (пол. Razem tworzymy przyszłość) було презентоване разом з логотипом 14 грудня 2009 року в Києві. Талісмани чемпіонату презентовані 16 листопада 2010 року у Варшаві: ними стали брати-близнюки Славек і Славко.
Вибір країни-господаря фінальної стадії чемпіонату
На початку було відібрано 5 заявок на проведення, представлені 7 країнами: Хорватія/Угорщина (спільна заявка), Греція, Італія, Польща/Україна (спільна заявка) та Туреччина. 8 листопада 2005 комітет УЄФА зменшив кількість заявок до 3-х шляхом голосування, ними стали Польща/Україна, Італія та Хорватія/Угорщина.
31 травня 2006 завершено 2 фазу відбору шляхом подання детальнішої інформації країнами-учасницями. Переможця оголошено 18 квітня 2007 у місті Кардіффі (Уельс). Право прийняти чемпіонат Європи з футболу 2012 року надано Україні і Польщі[1][2].
Підготовка до проведення
Бюджет
Див. також: Підготовка до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012#Нецільове використання коштів в УкраїніНа підготовку до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 країни-господарі витратили набагато більше грошей, ніж господарі попередніх турнірів (Португалія — близько € 4 млрд. на чемпіонат 2004 року, Австрія та Швейцарія — близько € 1 млрд. на чемпіонат 2008 року[3]) через гіршу, порівняно з західноєвропейськими попередниками, інфраструктуру міст-господарів і країн загалом (стадіони, готелі, дороги).
Україна станом на кінець 2011 року витратила близько 115–140 млрд. гривень[4][5] (близько € 12 млрд) на підготовку до чемпіонату Європи. Польща, за деякими оцінками, на проведення турніру витратить до 80 млрд. злотих (близько € 20 млрд.)[6].
УЄФА планує отримати від турніру 1 млрд. 355 млн. євро, що лише на 4 мільйони більше, ніж від чемпіонату Європи 2008[7]:
Після жеребкування групового раунду в грудні 2011 засоби масової інформації підрахували, що під час турніру набагато більше зароблять українські міста, де у груповому раунді гратиме низка збірних, що мають заможніших уболівальників (Англія, Нідерланди, Німеччина), а в польських містах гратимуть збірні, чиї вболівальники є одними з найбільш ощадливих (Хорватія, Чехія, Греція[8]). Портал «Віртуальна Польща» (пол. Wirtualna Polska) оприлюднив прогноз: у Польщі вболівальники витратять 900 млн злотих (200 млн євро або 1,9 млрд гривень), в Україні — 1,5 млрд злотих (330 млн євро або 3,5 млрд гривень)[9].
Призові
| 1 |  Іспанія | 23,0 |
| 2 |  Італія | 19,5 |
| 3 |  Німеччина | 16,0 |
| 4 |  Португалія | 15,0 |
| 5 |  Англія | 12,5 |
| 6 |  Чехія | 12,0 |
| 7-8 |  Франція,  Греція | 11,5 |
| 9-10 |  Хорватія,  Росія | 10,5 |
| 11-12 |  Україна,  Данія | 10,0 |
| 13-14 |  Польща,  Швеція | 9,0 |
| 15-16 |  Нідерланди,  Ірландія | 8,0 |
Загальна сума призових становила € 196 мільйонів, які були розподілені між 16 командами-учасницями (для порівняння, на попередньому чемпіонаті призові склали € 184 мільйони). Серед нововведень — премії збірним, які посіли треті місця на груповій стадії фінального турніру. Такі команди отримали по одному мільйону євро. Розподіл призових між командами такий:[10]
- Призові за участь в турнірі: €8 мільйонів
- Груповий етап (за матч):
- Перемога: €1 мільйон
- Нічия: €500 тисяч
- Третє місце в групі: €1 мільйон
- Вихід у чвертьфінал: €2 мільйони
- Вихід у півфінал: €3 мільйони
- Друге місце: €4,5 мільйонів
- Перемога: €7,5 мільйонів
Збірна Іспанії, що є переможцем чемпіонату, отримала призові в розмірі 23 мільйони євро з максимально можливих 23,5 мільйонів[11].
Міста та стадіони
11 грудня 2009 року та 4 жовтня 2010 року після засідань виконкому УЄФА ухвалено остаточне рішення про розподіл матчів міст-господарів України та Польщі, які проведуть Євро-2012. В Україні турнір прийматимуть чотири міста: Київ, Донецьк, Львів і Харків. Право провести Фінал Чемпіонату Європи затверджено за київським НСК «Олімпійський».[12] У Польщі турнір прийматимуть також чотири міста: Варшава, Познань, Ґданськ і Вроцлав. Матч-відкриття прийматиме варшавський «Національний».
Відбіркова стадія
Команди країн-господарів отримали путівки у фінальну стадію чемпіонату автоматично. Решта 14 збірних визначились за результатами відбіркового турніру, який пройшов у 2010–2011 роках.
Збірні, що отримали путівки у фінал
Країна кваліфікувалася
Країна не кваліфікувалася
Країна не є членом УЄФА
| Польща | 00Автоматично, як господар | 0018 квітня 2007 | 11 (2008) |
| Україна | 00Автоматично, як господар | 0018 квітня 2007 | 01 (дебют) |
| Німеччина | 00Переможець групи A | 002 вересня 2011 | 101 (19723, 19763, 19803, 19843, 19883, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008) |
| Іспанія | 00Переможець групи I | 006 вересня 2011 | 81 (1964, 1980, 1984, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008) |
| Італія | 00Переможець групи C | 006 вересня 2011 | 71 (1968, 1980, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008) |
| Англія | 00Переможець групи G | 007 жовтня 2011 | 07 !7 (1968, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004) |
| Нідерланди | 00Переможець групи Е | 007 жовтня 20114 | 81 (1976, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008) |
| Греція | 00Переможець групи F | 0011 жовтня 2011 | 31 (1980, 2004, 2008) |
| Данія | 00Переможець групи H | 0011 жовтня 2011 | 71 (1964, 1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004) |
| Росія | 00Переможець групи B | 0011 жовтня 2011 | 31 (1996, 2004, 2008) |
| Франція | 00Переможець групи D | 0011 жовтня 2011 | 71 (1960, 1984, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008) |
| Швеція | 00 Найкраща з команд, що посіли 2-гі місця у групах | 0011 жовтня 2011 | 41 (1992, 2000, 2004, 2008) |
| Ірландія | 00 Переможець плей-оф | 0015 листопада 2011 | 11 (1988) |
| Португалія | 00 Переможець плей-оф | 0015 листопада 2011 | 51 (1984, 1996, 2000, 2004, 2008) |
| Хорватія | 00 Переможець плей-оф | 0015 листопада 2011 | 31 (1996, 2004, 2008) |
| Чехія | 00 Переможець плей-оф | 0015 листопада 2011 | 41 (1996, 2000, 2004, 2008) |
1жирним виділені роки, в яких країна стала чемпіоном
2курсивом виділені роки, коли країна була господарем турніру
3 виступала, як ФРН 4 кваліфікувалася ще 6 вересня — принаймі як найкраща з команд, що посіли 2-ге місцеЖеребкування фінальної стадії
Жеребкування відбулося 2 грудня 2011 в Національному палаці мистецтв «Україна» у Києві. Ведучими церемонії були Ольга Фреймут і Пйотр Собчинський[14].
Як і у двох попередніх жеребкуваннях, шістнадцять команд, що пройшли до фінальної стадії були розбиті за допомогою рейтингу національних збірних УЄФА на чотири кошики посіву.[15]Польща та Україна автоматично потрапили в Кошик 1 як господарі турніру. Туди ж і потрапила Іспанія як діючий чемпіон[16].
Процедура жеребкування розпочалась з першого кошика, аби визначити перші номери в групах В і С (господарі турніру — збірні Польщі і України автоматично потрапили в групу А як команда А1 і в групу D як команда D1 відповідно). Потім з четвертого кошика послідовно витягались команди для кожного з квартету — від А до D. Нарешті ця процедура повторилася для третього та другого кошиків. Позиція кожної команди в групі (2, 3 або 4) також визначалась окремо під час жеребкування[16].
Арбітри
Для обслуговування матчів чемпіонату Європи з футболу 2012 було запрошено 12 головних арбітрів[17].
Завдяки рішенням Міжнародної ради футбольних асоціацій (IFAB) вперше в історії чемпіонатів Європи головним арбітрам дали додаткових помічників, оскільки вирішено продовжити експеримент Ліги чемпіонів УЄФА і Ліги Європи УЄФА із використанням двох асистентів арбітра за воротами.
Склади команд
Заявка кожної команди має складатися з 23 гравців, три з яких є воротарями. Заявки
www.gpedia.com
 | |
| Команд | 53(у фінальній частині: 16) |
| Господар(і) турніру |  Україна Польща |
| Місця проведення | 8 стадіонів (у 8 містах) |
| Час проведення | 8 червня - 1 липня 2012 |
| Чемпіон |  Іспанія (3-ій титул) |
| 2-е місце |  Італія |
| Зіграно матчів | 31 |
| Забито м’ячів | 76 (2,45 за матч) |
| Кількість глядачів | 1 440 896(46 481 у середньому) |
| Найкращий бомбардир | |
uk.wikipedia.org
Чемпіонат Європи з футболу. Історичні хроніки
УКР РУС- Новости
- Результаты
- Турниры
- ТВ-программа
- Прогнозы
- Видео
- Премьер-лига
- Первая лига
- Вторая лига
- Кубок Украины
- Суперкубок Украины
- Сборная Украины
- Украина U-21
- Англия
- Испания
- Италия
- Германия
- Франция
- Нидерланды
- Товарищеские матчи
- Турция
- Португалия
- Бельгия
- Ліга націй
- Лига Чемпионов
- Лига Европы
- Суперкубок УЄФА
football24.ua
Чемпіонат світу з футболу — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кубок світу.
Досягнення збірних країн — учасниць чемпіонату світу з футболу, а також країни, в яких ці змагання проводилися (бузковий квадратик)| Перемога в кубку | Друге місце | Третє місце | Четверте місце |
| Участь у чвертьфіналі | Участь у другому раунді | Участь у першому раунді | Не брали участі |
Чемпіонат світу з футболу, мундіаль (Кубок світу з футболу) — міжнародне футбольне змагання, в якому беруть участь чоловічі збірні команди країн — членів ФІФА. Змагання проводяться раз на чотири роки, починаючи з першого турніру в 1930 році (у 1942 та 1946 роках турнір не розігрували через Другу світову війну). Відбірні матчі до фінального турніру можуть відбуватись упродовж трьох років до початку чергового чемпіонату світу.
Фінальна частина чемпіонату світу, у якій беруть участь 32 збірні команди, проводиться у декількох містах країни-господаря (або країн-господарів) і триває близько місяця. Кубок світу з футболу має найбільшу у світі аудиторію з-поміж усіх спортивних змагань.
За всю історію розіграшів чемпіонатів світу лише вісім країн завойовували звання переможців. Найбільша кількість титулів в активі Бразилії — п'ять разів вони ставали переможцями. Італія і Німеччина завойовували Кубок світу по чотири рази;
uk.wikipedia.org
